Величезний вплив на формування його естетичних уподобань мали знані закарпатські майстри Федір Манайло, Ернест Контратович, Антон Кашай, Володимир Микита. У своєму живопису Йосип Рущак завжди щирий, глибоко ліричний, має притаманний тільки йому індивідуальний стиль і манеру, його твори чисті, прозорі, наповнені світлом та радістю буття. Чудові краєвиди рідної землі назавжди стали провідною темою мистецтва художника. Митець багато малює і пише з натури, але це не сухі реалістичні нотатки, а живі поетичні полотна. Природа на його картинах живе своїм потаємним життям: блакитно-сині гори ніби огортають сяючі білі нарциси ("Долина нарцисів"); в "Польових квітах" кольорове розмаїття на землі ніби віддзеркалюється в небесній глибині - в усьому відчувається гармонія спокою і миру. Навпаки в гірських краєвидах - "Сонячний день", "Зима", "Вечір" спостерігається внутрішня напруга і драматизм, гори ніби застигли в очікуванні бурі. З останні роки Й. Рущак пише панорамні полотна, де на першому плані невеликі сільські будиночки, а далі дзеркало води і гори що сягають хмарин. Камерність першого плану контрастує з другим і третім, підкреслюючи монументальність та епічність композиції в цілому. Колорит творів будується на теплих, охристих, коричневі золотистих та холодних синіх, зелених блакитних тонах з інтенсивно-червоними та жовтими акцентами. Рух пензля кладе фарбу широкими енергійними мазками.